Рецидив клишоногості: кейс з першої консультації

До мене на першу консультацію звернулась сім’я з дитиною з рецидивом клишоногості. Під час огляду, зі слів сім’ї, в мене склалося враження, що раніше все було проведено правильно: гіпсування за методом Понсеті, брейси, подовження ахіллового сухожилка.

Але... зараз стан стоп, на жаль, такий, що дитина не може ставати на повну стопу. Згинання стопи виявилося вкрай обмежене. При цьому в свої півтора роки вже має сильне бажання вертикалізуватися і активно стає до опори. Стало зрозуміло, що попереду серйозні клінічні рішення, які будуть впливати на якість життя дитини в майбутньому.

У таких ситуаціях часто виникає багато запитань. Чи була тактика правильною? Чи можна було зробити інакше? Чому стався рецидив? Думки фахівців можуть розділятися і вони розділилися. Але у мене щоразу виникає інше питання: на що ми спираємося, коли оцінюємо попередній шлях дитини?

Бо не все завжди залежить лише від фахівців. Іноді клишоногість рецидивує навіть попри правильну тактику, якісне лікування й дотримання рекомендацій. Але щоб зрозуміти, що саме змінилося, де з’явився ризик погіршення і як цього разу побудувати допомогу краще, нам потрібна не лише пам’ять, не лише опис словами і не лише фраза “було краще”. Нам потрібна об’єктивна фіксація стану в динаміці.

Один із таких інструментів є шкала Пірані https://www.physio-pedia.com/Pirani_Score Вона дозволяє оцінити не просто “краща” чи “гірша” стопа, а конкретні клінічні ознаки деформації: окремо для середнього та заднього відділів стопи.

Це важливо, бо при клишоногості має значення не лише кінцевий результат, а й шлях, як стопа змінювалась після гіпсування, після тенотомії, під час використання брейсів, у процесі фізичної терапії, під час росту дитини.

Якщо ці зміни фіксувалися, наступному фахівцю набагато легше зрозуміти ситуацію, щоб краще спланувати подальші кроки.

Шкала Пірані не замінює клінічне мислення. Але вона, як і інші подібні інструменти, дає нам спільну мову, точку відліку і можливість бачити динаміку, а не лише враження.

Користуйтесь доказовими методами оцінки. Вони не роблять складні рішення простими, але точно роблять їх більш обґрунтованими.