Епістемічна цінність проти вірусності

Ведення блогу не те, від чого я отримую колосальне задоволення. Я завжди був у першу чергу клініцистом, а не маркетологом чи блогером. І хоч свою корисність для суспільства я передусім вбачаю в наданні кваліфікованої допомоги дітям, усе ж… я завжди підсвідомо відчував потребу показати реабілітацію дещо з інакшого боку, ніж її звикли бачити в Україні.

У цьому процесі ведення блогу одну річ мені завжди було складно зрозуміти. Чому шарлатани зі своїм «вірусним» контентом набирають мільйони переглядів, тоді як подкасти з такими гігантами знань у сфері дитячої інвалідності, як, наприклад, Пітер Розенбаум, мають лише сотні, а іноді й десятки переглядів?

Я знаю, що фахівців - авторів каналів це явище часто демотивує, і не лише щодо ведення блогу, а й щодо професійної роботи загалом. Коли фахівець, який хотів транслювати докази та істину, бачить, наскільки популярними стають шарлатани в соцмережах, що на ліво та направо розкидують обіцянки швидкого зцілення, цілком закономірно може виникнути сумнів: а чи дійсно я роблю те, що правильно? Адже он скільки людей їх дивиться, скільки прислухається. Але… Кількість переглядів це метрика вірусності. Вона показує лише те, скільки людей щось побачили. Вона нічого не каже про головне: чи стало у світі більше істини, чи змінилася бодай одна практика, чи отримала бодай одна дитина кращу допомогу. І це є цінність епістемічна, цінність знань та істини.

А якщо цінне саме це, а не перегляди, то цінний кожен, хто це виробляє. Кожен фахівець може транслювати знання та бути посередником знань, і ваша роль не применшена. Якщо ви думаєте, що зміни відбуваються лише в кабінетах, на конференціях та в робочих групах при МОЗ, то ні. Кожен посередник знань має значення і має вплив на трансформацію філософії реабілітації. Ви є вузлом, через який доказове знання тече від науки до практика, а від практика до дитини.

У літературі часто наводять оцінку, що між появою наукових доказів та їхнім упровадженням у рутинну практику може минати близько 17 років. Кожен ваш чесний пост скорочує цей розрив. Навіть якщо ваш допис вплине на світогляд лише десятьох колег, за кожним із них стоять десятки, а з часом і сотні дітей. Міряйте себе інакше: чи стало через вас у світі більше істини? Чи взяв хтось вашу думку і поніс далі?

Якщо так, ви на правильному шляху. І ви не самі. Ви частина роботи, яку провідні представники цієї професії вважали обов’язком кожного з нас.

І як писав Пітер Розенбаум у своїй статті: «Усі ми можемо і повинні бути посередниками знань!»

Продовжуйте писати.